Електрик (електромеханік)

Електрик(електромеханік) зобов'язаний:

• складати план робіт із суднового електроустаткування та подавати його на затвердження старшому механіку;
• забезпечувати складання заявок, прийом та облік змінно-запасних частин та матеріально-технічного постачання електричної частини;
• складати ремонтні відомості з електричної частини, контролювати якість ремонту;
• забезпечувати підготовку та перевірку електрообладнання рульового пристрою, якірно-швартівного пристрою, шлюпкових та трапових лебідок при підготовці до виходу в море та перед приходом у порт та доповідати про їхню готовність старшому механіку та вахтовому помічнику капітана;
• особисто керувати керуванням електростанцією при вході в порт, при виході з нього та під час швартовних операцій; відлучатися з машинного приміщення у випадках лише з дозволу старшого механіка;
• при загрозі аварії суднового електроустаткування негайно доповідати старшому механіку, вживаючи необхідних заходів для запобігання аварії;
• негайно з'явитися в машинне приміщення на виклик вахтового механіка або в зазначене місце за викликом вахтового помічника капітана;
• проводити відключення технічних засобів відповідального призначення тільки з відома та дозволу вахтового механіка, крім випадків, коли зволікання може спричинити аварію або нещасний випадок;
• вести технічну та облікову документацію з електричної частини;
• проводити технічні заняття з суднового електроустаткування з членами екіпажу;
• вести передбачені журнали (перевірок сигналізацій, обліку та перевірок переносного електроустаткування, перевірок стану аварійних акумуляторів).

Основні завдання

Суднова технічна служба повинна здійснювати технічне обслуговування судна в експлуатації та забезпечувати справний їх стан та підтримку у необхідних межах техніко-експлуатаційних характеристик.

Основним судновим документом, що визначає контроль стану, планування та регулювання перевірок, випробувань та технічного обслуговування судна є план-графік. Розробка план-графіка здійснюється на основі будівельної технічної документації, інструкцій підприємств-виробників, правил технічної експлуатації, класифікаційного товариства, досвіду суднових екіпажів, опрацювання науково-дослідних організацій, нормативних та інструктивних матеріалів Компанії.

У план-графік включаються суднові конструкції та технічні засоби, технічне обслуговування яких технологічно та безпечно здійснено в експлуатації. Технічне обслуговування по можливості поєднується з оглядами. У план-графік не включаються технологічні операції з догляду за судновими конструкціями та технічними засобами, що входять до обов'язків суднової вахтової служби.

План-графік технічного обслуговування розробляється окремо за завідуваннями та ведеться особами суднового командного складу, відповідальними за свої завідування. Контроль за веденням план-графіка здійснює старший механік, по корпусній частині – старший помічник капітана. У складі суднового план-графіка виділяються як самостійні план-графіки перевірок, випробувань та технічного обслуговування аварійних та рятувальних засобів, а також виконання всіх вимог "Посібника з технічного обслуговування рятувальних засобів", "посібника з технічного обслуговування, ремонту та перевірок протипожежних систем та засобів" (SOLAS частина Е правило 14 п.2.2).

Перед виходом судна з порту, а також протягом усього рейсу аварійні та рятувальні засоби та майно мають бути завжди готовими до негайного використання для боротьби за живучість судна та порятунку людей. Несправне, витрачене або непридатне протягом рейсу аварійне постачання повинно бути поповнене до норми або замінено після приходу в порт, а пошкоджені або несправні засоби та майно — відремонтовані на судні або в першому порту заходу. За неможливості ремонту вони мають бути замінені.

Для забезпечення постійної готовності до використання рятувальних засобів на судні є Посібник з технічного обслуговування (вимоги SOLAS), в якому визначається порядок, періодичність перевірки та відповідальна особа. При незадовільних результатах перевірки слід вживати негайних заходів щодо усунення недоліків. Дата та результати перевірки мають реєструватися у спеціальному журналі. Технічне обслуговування складних аварійних та рятувальних засобів має виконуватися за планом-графіком технічного обслуговування за завідуваннями з пріоритетом у разі дефіциту часу та трудових ресурсів. Обов'язковими є такі перевірки:

Щотижневі перевірки та випробування:

• візуальний огляд усіх рятувальних плотів шлюпок, чергової шлюпки та спускового пристрою з метою перевірки їхньої готовності до використання;
• перевірка у роботі двигуна чергової шлюпки та рятувальних шлюпок на передній та задній хід загалом протягом не менше 3 хв за умови, що температура навколишнього середовища перевищує мінімальну температуру, необхідну для пуску двигуна;
• випробування загальносудинної авральної сигналізації.

Щомісячні перевірки та випробування:

• перевірка за контрольним списком, що міститься в посібнику з технічного обслуговування, рятувальних засобів, включаючи постачання рятувальних шлюпок, з метою переконатися у їх комплектності та в тому, що вони перебувають у хорошому стані; результати перевірки мають заноситись до суднового журналу;
• перевірка у роботі приводу аварійного пожежного насоса (зазвичай проводиться у разі навчальної загальносудинної тривозі).

Обслуговування (перевірки) на схваленій станції обслуговування з періодичністю 12 місяців (термін перевірки може бути продовжений органом нагляду до 17 місяців):

• надувні рятувальні плоти;
• гідростатичні роз'єднувальні пристрої рятувальних засобів.

На судні має бути комплект запасних частин та ремонтного приладдя для рятувальних засобів та інших аварійних пристроїв, схильних до швидкого зносу або витрачання.

Для проведення робіт з технічного обслуговування судна члени суднового екіпажу, що не несуть вахту, повинні бути організовані в бригади (групи), склад та чисельність яких встановлюється судновою адміністрацією залежно від обсягу, характеру майбутніх робіт та розподілу ходового та стоянкового часу судна. Роботи повинні проводитися, як правило, у денний час. Технічне обслуговування може здійснюватись береговими ремонтними бригадами.

Усі члени ремонтних бригад повинні підпорядковуватися правилам внутрішнього розпорядку судна, відповідно до яких судова адміністрація має встановити режим роботи.

Усі роботи з технічного обслуговування можуть виконуватися тільки з дозволу вахтового помічника капітана і вахтового механіка (за належністю суднових конструкцій і технічних засобів, що обслуговуються). Висновок з дії та розтин суднових конструкцій та технічних засобів можуть проводитися лише з дозволу вахтового помічника капітана.

Після закінчення всіх робіт та перевірки засобів управління, контролю, аварійно-попереджувальної сигналізації та захисту суднових конструкцій та технічних засобів повинні бути здані особам суднового командного складу, відповідальним за завідування. Про закінчення робіт повинен бути повідомлений вахтовий помічник капітана або вахтовий механік (за належністю).

На основі суднового план-графіка капітан щомісяця подає Директору Компанії звіт про виконання ТО та заявку на технічне обслуговування судна на найближчий період, що визначається умовами експлуатації (рейс, квартал, півріччя тощо). Заявка містить обсяг та укрупнений склад робіт з технічного обслуговування, пропозиції судової адміністрації щодо виконавців цих робіт, необхідні кошти та матеріально-технічне забезпечення.

Критичне обладнання

Критерієм визначення суднових пристроїв, обладнання та технічних систем, раптовий вихід із ладу яких породжує небезпечні ситуації, є втрата судном ходу, керованості, маневреності, несправності РНЗ, живучості та життєзабезпечення. Ідентифікація (виявлення) таких технічних засобів здійснюється на основі вивчення їх надійності та досвіду експлуатації, а також визначення можливості заміни (дублювання) суднових технічних засобів. До них відносяться (але цим не обмежуються):

• сталеві конструкції суднового корпусу та надбудов;
• суднове обладнання, що забезпечує безпеку, боротьбу з пожежею та запобігання забрудненню;
• судова пропульсивна установка та допоміжне обладнання;
• суднову електростанцію та електрообладнання;
• суднове радіонавігаційне обладнання;
• судновий кермовий пристрій;
• судновий якірний устрій;
• суднове швартування;
• суднові баластові, лляльні насоси та сепараційні пристрої;
• суднові системи пожежовиявлення;
• суднові засоби зв'язку;
• суднові рятувальні засоби;

Перелік суднового критичного устаткування кожному судні із зазначенням можливої заміни розробляється судновими фахівцями і затверджується капітаном.

Непередбачені відмови чи стивідорні ушкодження

У разі непередбачених відмов (виходів з ладу) або стивідорних ушкоджень суднових конструкцій та обладнання, що впливають на безпеку судна та запобігання забруднення, капітан повинен негайно проінформувати про це Компанію. На усунення цих відмов та ушкоджень за погодженням з Компанією капітан може надати термінове пряме замовлення.

За стивідорними ушкодженнями капітан має скласти двосторонній акт. У ньому має бути зафіксовано характер пошкоджень та вказано винну сторону. Акт має бути складений та підписаний капітаном та представником стивідорної Компанії. Якщо ушкодження може стати підставою для пред'явлення Компанії майнових претензій, капітан повинен подати заяву про Морський Протест.